постановою Кабінету Міністрів України
від 2 квітня 2024 р. № 371
ПОРЯДОК
використання (залучення) особового складу, ресурсів та
засобів сил безпеки і сил оборони, забезпечення заходів
безпеки, медичного забезпечення під час здійснення заходів
військово-патріотичного виховання
1. Цей Порядок визначає механізм підготовки та здійснення заходів
військово-патріотичного виховання громадян України з використанням
(залученням) особового складу, ресурсів та засобів сил безпеки і сил
оборони, забезпечення заходів безпеки та медичного забезпечення під час
їх проведення у мирний час та особливий період.
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
1) використання ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони під час
здійснення заходів військово-патріотичного виховання — узгоджена
діяльність суб’єктів відносин у сфері військово-патріотичного виховання з
організації та здійснення транспортування, застосування, зберігання,
витрачання та списання військового майна, підготовки та експлуатації
об’єктів військової і цивільної інфраструктури в інтересах здійснення
заходів у сфері утвердження української національної та громадянської
ідентичності за напрямом військово-патріотичного виховання;
2) забезпечення заходів безпеки під час здійснення заходів військовопатріотичного виховання — узгоджена діяльність суб’єктів відносин у
сфері військово-патріотичного виховання із створення безпечних умов для
всіх учасників в умовах використання (залучення) особового складу,
ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони;
3) залучення особового складу сил безпеки і сил оборони під час
здійснення заходів військово-патріотичного виховання — узгоджена
діяльність суб’єктів відносин у сфері військово-патріотичного виховання із
забезпечення участі особового складу сил безпеки і сил оборони в
організації та проведенні заходів військово-патріотичного виховання
громадян України, зокрема інформаційно-просвітницького, культурномистецького/видовищного, спортивно-масового та військово-прикладного
характеру (спрямування);
4) заходи військово-патріотичного виховання — це заходи,
спрямовані на формування у громадян України оборонної свідомості,
готовності до національного спротиву, підвищення суспільної значущості
та поваги до військової служби, мотивації громадян України до набуття
ними необхідних компетентностей у сфері безпеки і оборони, що
2
проводяться за ініціативою суб’єктів відносин у сфері військовопатріотичного виховання за участю військових частин, штабів, організацій,
установ та військових навчальних закладів Збройних Сил, військових
частин (установ, організацій, органів тощо) Держприкордонслужби, СБУ,
Національної гвардії та інших військових формувань, утворених
відповідно до законів України (далі — військові частини), і
правоохоронних органів;
5) медичне забезпечення під час здійснення заходів військовопатріотичного виховання — узгоджена діяльність суб’єктів відносин у
сфері військово-патріотичного виховання із створення умов щодо
збереження життя і здоров’я осіб, які беруть участь у заходах, та надання
своєчасної медичної допомоги.
Терміни “військово-патріотичне виховання”, “заклад сфери
утвердження української національної та громадянської ідентичності”,
“інфраструктура з утвердження української національної та громадянської
ідентичності”, “оборонна свідомість”, “суб’єкти відносин у сфері
військово-патріотичного виховання” вживаються у значенні, наведеному в
Законі України “Про основні засади державної політики у сфері
утвердження української національної та громадянської ідентичності”,
термін “військове майно” — у значенні, наведеному у Законі України “Про
правовий режим майна у Збройних Силах України”, а терміни “зона
територіальної оборони”, “керівник зони територіальної оборони”,
“керівник району територіальної оборони”, “органи управління силами і
засобами, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони”,
“підготовка громадян України до національного спротиву”, “район
територіальної оборони”, “сили і засоби, які залучаються до виконання
завдань територіальної оборони”, “штаб зони територіальної оборони”,
“штаб району територіальної оборони” — у значенні, наведеному в Законі
України “Про основи національного спротиву”.
3. Суб’єкти здійснення заходів військово-патріотичного виховання
поділяються на цивільних суб’єктів та військових суб’єктів здійснення
таких заходів.
4. Цивільними суб’єктами здійснення заходів військово-патріотичного
виховання є:
інститути громадянського суспільства;
центральні та місцеві органи виконавчої влади;
територіальні громади (в особі органів місцевого самоврядування);
заклади сфери утвердження української національної та
громадянської ідентичності, суб’єкти освітньої діяльності, суб’єкти сфери
фізичної культури і спорту, суб’єкти діяльності у сфері культури та
заклади культури, заклади та установи, що належать до сфери управління
МОН, Мінмолодьспорту, Мінветеранів;
3
інші суб’єкти відносин у сфері військово-патріотичного виховання.
5. Військовими суб’єктами здійснення заходів військовопатріотичного виховання є:
керівники зон (районів) територіальної оборони;
керівники штабів зон (районів) територіальної оборони;
органи військового управління, які залучаються до виконання завдань
територіальної оборони;
структурні підрозділи з питань територіальної оборони органів
управління сил безпеки та сил оборони;
командири та інші посадові особи військових частин.
6. Цивільні суб’єкти здійснення заходів військово-патріотичного
виховання є організаторами таких заходів, а військові суб’єкти здійснення
заходів військово-патріотичного виховання є співорганізаторами таких
заходів.
| 7. Заходи | військово-патріотичного | виховання | спрямовані | на | ||
| формування у громадян України оборонної свідомості, готовності до національного спротиву, підвищення суспільної значущості та поваги до | ||||||
| військової | служби, | мотивації | громадян | до | набуття | необхідних |
Із зазначеною метою проводяться такі види заходів:
інформаційно-просвітницькі;
культурно-мистецькі/видовищні;
спортивно-масові;
військово-прикладні;
комбіновані.
Заходи військово-патріотичного виховання можуть проводитися на
міжнародному, всеукраїнському та місцевому рівні.
8. Заходи військово-патріотичного виховання проводяться цивільними
та військовими суб’єктами.
Зазначені заходи можуть проводитися із залученням особового
складу, використанням ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони на
території військових частин сил безпеки і сил оборони; території
військових частин сил безпеки і сил оборони з використанням відповідної
інфраструктури; об’єктах цивільної інфраструктури.
9. Здійснення заходів військово-патріотичного виховання є основним
видом практичної діяльності суб’єктів відносин у сфері військовопатріотичного виховання в інтересах організації підготовки громадян
України до національного спротиву.
4
10. Суб’єкти здійснення заходів військово-патріотичного виховання
реалізують свої повноваження з організації використання (залучення)
особового складу, ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони,
забезпечення заходів безпеки та медичного забезпечення під час
здійснення заходів військово-патріотичного виховання відповідно до
Законів України “Про основи національного спротиву”, “Про основні
засади державної політики у сфері утвердження української національної
та громадянської ідентичності”, а саме щодо:
формування оборонної свідомості;
участі в підготовці громадян України до національного спротиву;
організації та забезпечення в межах відповідних видатків державного
та місцевих бюджетів, належного фінансового і ресурсного забезпечення
заходів підготовки громадян України до національного спротиву;
визначення складу сил і засобів Збройних Сил, інших сил і засобів сил
безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань
територіальної оборони;
організації управління, взаємодії та контролю територіальної оборони.
11. Організація військовими суб’єктами здійснення заходів військовопатріотичного виховання використання (залучення) особового складу,
ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони, забезпечення заходів
безпеки та медичного забезпечення під час здійснення заходів військовопатріотичного виховання та участь особового складу військових частин
сил безпеки і сил оборони у заходах військово-патріотичного виховання є
виконанням ними службових/функціональних обов’язків щодо підготовки
громадян України до національного спротиву.
12. Планування використання (залучення) особового складу, ресурсів
та засобів сил безпеки і сил оборони під час здійснення заходів військовопатріотичного виховання здійснюється в рамках загального планування
територіальною обороною в межах відповідної зони (району)
територіальної оборони та оформляється як окремий розділ/додаток до
планувальних документів. Деталізація використання (залучення) особового
складу, ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони під час здійснення
заходів військово-патріотичного виховання уточняється та узгоджується
відповідними суб’єктами здійснення заходів військово-патріотичного
виховання під час безпосереднього (цільового) планування конкретних
заходів.
Визначені планувальними документами особовий склад, ресурси та
засоби сил безпеки і сил оборони, які використовуються (залучаються) під
час здійснення заходів військово-патріотичного виховання, вважаються
силами і засобами сил безпеки і сил оборони, які залучаються до
виконання завдань територіальної оборони згідно з рішенням керівника
зони територіальної оборони, яке полягає в затвердженні календарного
5
плану використання (залучення) особового складу, ресурсів та засобів сил
безпеки і сил оборони, забезпечення заходів безпеки, медичного
забезпечення під час здійснення заходів військово-патріотичного
виховання в межах відповідної зони територіальної оборони на рік (далі —
календарний план).
| 13. Організатори заходів | військово-патріотичного | виховання, які адміністративно | |||
| провадять | свою | діяльність | у | межах | відповідних |
залученням особового складу, використанням ресурсів та засобів сил
безпеки і сил оборони до штабів зон/районів територіальної оборони у
строк до 15 листопада року, що передує року проведення таких заходів.
Під час подання пропозицій зазначаються орієнтовні дати та місце
проведення заходу, кількість учасників заходу з розподілом за статтю,
необхідні кількісно-якісні показники за особовим складом, кількісновартісні показники за ресурсами і засобами, матеріально-технічним та
іншими видами забезпечення від військових частин сил безпеки і сил
оборони, які дислокуються у межах відповідних адміністративнотериторіальних одиниць.
Штаби районів територіальної оборони узагальнюють отримані
пропозиції, аналізують відповідну інформацію від військових частин щодо
їх можливостей із забезпечення місцевих заходів військово-патріотичного
виховання та надсилають на розгляд до штабу зони територіальної
оборони у вигляді пропозицій до проекту календарного плану у строк до
1 грудня року, що передує року проведення таких заходів.
Штаб зони територіальної оборони на основі поданих пропозицій
щодо проведення заходів військово-патріотичного виховання із
залученням особового складу, використанням ресурсів та засобів сил
безпеки і сил оборони складає календарний план. У разі потреби
формуються відповідні заявки для поповнення матеріальних засобів,
необхідних для здійснення заходів військово-патріотичного виховання в
інтересах виконання завдань територіальної оборони щодо участі в
підготовці громадян України до національного спротиву.
Зміни до календарного плану вносяться у разі потреби відповідно до
рішення керівника зони територіальної оборони за поданнями
організаторів заходів, узгодженими з їх співорганізаторами.
14. Залучення особового складу та використання ресурсів та засобів
сил безпеки і сил оборони під час здійснення міжнародних та
всеукраїнських заходів військово-патріотичного виховання здійснюється
на підставі відповідного запиту, сформованого Мінмолодьспортом, МОН,
узгодженого з Командуванням Сил територіальної оборони Збройних Сил,
за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил та/або відповідних
керівників органів управління сил безпеки і сил оборони.
6
15. Повноваження інших суб’єктів відносин у сфері військовопатріотичного виховання щодо їх участі у плануванні та організації
залучення особового складу і використання ресурсів та засобів сил безпеки
і сил оборони під час здійснення заходів військово-патріотичного
виховання здійснюються відповідно до вимог законодавства у сферах
національного спротиву та утвердження української національної та
громадянської ідентичності.
16. У разі коли захід проводиться поза межами військової частини,
співорганізатор організовує процес доставки на місце проведення заходу
особового складу та необхідного матеріально-технічного забезпечення.
Заклад, установа чи організація, на базі яких заплановано проведення
заходів, забезпечують доступ на територію для проведення занять
залученим для організації заходу особам та інструкторам.
17. Дозвіл на використання зброї, боєприпасів, будівель, споруд,
приміщень, ділянок місцевості, полігонів, тактичних полів, стрільбищ для
проведення заходів, інших ресурсів сил безпеки і сил оборони надається
командиром військової частини не пізніше ніж за місяць до початку
проведення заходів за попереднім запитом від організатора.
Командир військової частини, яка визначена календарним планом для
проведення заходів (участі у заходах) військово-патріотичного виховання,
своїм наказом визначає час (проміжок часу), місце (ділянку місцевості),
перелік заходів, особовий склад, механізм та умови застосування
матеріально-навчальної бази, озброєння, техніки, навчальних класів,
полігонів, тактичних полів, стрільбищ тощо, організації матеріальнотехнічного, медичного і санітарного забезпечення, харчування та
розміщення учасників заходів та особового складу, комендантської
служби. У разі потреби з урахуванням особливостей проведення заходу
визначаються додаткові складові забезпечення заходу.
18. Залучення особового складу та використання ресурсів та засобів
сил безпеки і сил оборони під час здійснення заходів військовопатріотичного виховання в особливий період здійснюється з урахуванням
обмежень, визначених законодавством у сфері оборони.
19. Організація забезпечення заходів безпеки та медичного
забезпечення під час здійснення заходів військово-патріотичного
виховання із залученням особового складу і використанням ресурсів та
засобів сил безпеки і сил оборони здійснюється відповідно до нормативноправових актів суб’єктів здійснення заходів військово-патріотичного
виховання.
20. Відповідальність за інформування учасників заходів про заходи
безпеки під час здійснення заходів військово-патріотичного виховання
покладається на:
співорганізаторів — під час проведення заходів на території
військових частин;
7
організаторів — в інших випадках, зокрема на об’єктах
інфраструктури з утвердження української національної та громадянської
ідентичності.
21. Відповідальність за дотримання заходів безпеки під час здійснення
заходів військово-патріотичного виховання покладається на
співорганізаторів.
22. Військово-прикладні та комбіновані заходи військовопатріотичного виховання на територіях військових частин з використанням
відповідної інфраструктури, ресурсів та засобів сил безпеки і сил оборони
є потенційно небезпечними. Для їх організації на міжнародному,
всеукраїнському та місцевому рівні суб’єкти здійснення заходів військовопатріотичного виховання щодо участі в них особового складу, сил і
засобів, використання матеріально-технічної бази військових частин,
забезпечення заходів безпеки під час їх проведення дотримуються вимог,
які визначені у:
Порядку організації та здійснення загальновійськової підготовки
громадян України до національного спротиву, затвердженому постановою
Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1443 (Офіційний
вісник України, 2022 р., № 7, ст. 363);
Порядку підготовки і здійснення потенційно небезпечних заходів в
умовах присутності цивільного населення за участю особового складу
Збройних Сил, інших військових формувань та правоохоронних органів з
використанням озброєння і військової техніки, затвердженому постановою
Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. № 548 (Офіційний вісник
України, 2014 р., № 85, ст. 2405);
Положенні про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну
гру “Сокіл” (“Джура”), затвердженому постановою Кабінету Міністрів
України від 17 жовтня 2018 р. № 845 “Деякі питання дитячо-юнацького
військово-патріотичного виховання” (Офіційний вісник України, 2018 р.,
№ 84, ст. 2769);
нормативно-правових актах органів управління сил безпеки і сил
оборони, Мінмолодьспорту, МОН, МКІП, Мінветеранів.
23. Медичне забезпечення заходів військово-патріотичного виховання
здійснюється відповідно до стандартів надання медичної допомоги та
забезпечується організатором заходу.
24. З метою здійснення медичного забезпечення у разі потреби та з
урахуванням класифікації заходу організатор:
залучає заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності
та/або Товариство Червоного Хреста України (далі — заклади охорони
здоров’я) в установленому законодавством порядку;
8
формує список учасників заходу за формами, встановленими
організаторами, та у разі потреби вносить до нього додаткову інформацію
з урахуванням особливостей конкретного заходу;
передає заповнені списки співорганізатору заходу.
25. За необхідності здійснення медичного забезпечення організатор не
пізніше ніж за 20 днів до початку проведення заходу обирає заклад
охорони здоров’я, що здійснюватиме медичне забезпечення заходу.
Закупівля послуг у таких закладах здійснюється в установленому
законодавством порядку.
26. Для медичного забезпечення заходу керівник закладу охорони
здоров’я:
призначає лікаря для відповідного заходу;
визначає лікарю для відповідного заходу обсяг виконуваних робіт;
у разі потреби забезпечує лікарськими засобами та медичними
виробами.
27. Допуск осіб до участі в такому заході здійснює лікар, який є
працівником закладу охорони здоров’я та має право на проведення
медичних оглядів і надання медичного допуску особам до заходів
військово-патріотичного виховання, зокрема з обов’язковим диспансерним
наглядом, шляхом проведення медичного огляду таких осіб.
Рішення лікаря, який призначається для відповідного заходу,
обов’язкові для виконання всіма учасниками.
28. Рішення щодо проведення медичних оглядів, надання медичного
допуску учасникам під час здійснення заходів військово-патріотичного
виховання приймається організаторами у разі потреби та з урахуванням їх
класифікації.
29. Організація матеріально-технічного забезпечення, використання та
списання ресурсів військових частин сил безпеки і сил оборони під час
здійснення заходів військово-патріотичного виховання здійснюється
відповідно до вимог законодавства у сферах оборони, національного
спротиву і утвердження української національної та громадянської
ідентичності, а також нормативно-правових актів суб’єктів здійснення
заходів військово-патріотичного виховання.
30. Фінансове забезпечення заходів військово-патріотичного
виховання із використанням (залученням) особового складу, ресурсів та
засобів сил безпеки і сил оборони здійснюється суб’єктами здійснення
заходів військово-патріотичного виховання у межах і за рахунок коштів,
передбачених для них у державному та місцевих бюджетах на відповідний
бюджетний період, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
_____________________
Немає коментарів:
Дописати коментар