програма з фізичної культури 7-9 класи

 

Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури та захисту України у 2023-2024 навчальному році

 

Особливості викладання  фізичної культури та захисту України  в  закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році

 

Фізична  культура

Фізична  культура  як  складова  загальної  культури,  закладає  основи

збереження  здоров’я  та  розвитку  всіх  його  складових,  використовує

комплексний підхід до формування розумових та фізичних якостей і навичок,

удосконалює  фізичну  та  психологічну  підготовку  до  активної

життєдіяльності, формує пріоритети оздоровчої спрямованості фізичних вправ та забезпечує загальний культурний розвиток особистості.

Навчання фізичної культури в основній школі спрямоване на досягнення загальної мети базової загальної освіти: розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їхньої соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Мета фізичної культури реалізовується через:

–  формування  загальних  уявлень  про  фізичну  культуру,  її  значення  в

житті людини, збереження та зміцнення здоров’я;

–  розширення  рухового  досвіду,  вдосконалення    життєвонеобхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

–  розширення  функціональних  можливостей  організму  дитини  через

цілеспрямований  розвиток  основних  фізичних  якостей  і  природних

здібностей;

–  формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ

як одного з головних чинників здорового способу життя;

–  формування практичних навичок для самостійних занять фізичними

вправами та проведення активного відпочинку;

- формування високих морально-вольових  якостей.

У 2023/2024 навчальному  році  на  вивчення  предмета  «Фізична  культура»  в  інваріантній складовій передбачено:

• 1-4 класи – 3 год;

• 5-11 класи – 3 год.

Профільний рівень:

•  10 клас – 6 год;

•  11 клас – 6 год.

Розклад  уроків  повинен  враховувати оптимальне  співвідношення  навчального  навантаження  протягом  тижня,  а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного  циклів  з  уроками  мистецтва,  технологій  і  фізичної  культури. Під час складання розкладу навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури. У разі необхідності планувати  уроки з фізичної культури у двох і більше класах одночасно, в одній спортивній залі  мають перебувати учні  однієї ( або ближньої за віком) вікової групи. Більшість уроків  фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі.

Заняття  з  фізичної  культури  в  закладах  освіти  проводяться  вчителем фізичної  культури  або  особою,  яка  має  спеціальну  освіту  та  кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо. (наказ МОН України від 01.06.2010 №521, зареєстрований в Міністерстві юстиції України                 9серпня 2010 року за № 651/17946).

У 2023/2024 навчальному році вивчення фізичної культури здійснюватиметься за навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:

-         1-4 класи – «Фізична культура » ( авт. Б. Шиян або О. Савченко)

-         5-6 класи - Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А. та інші) у редакції 2022 року. (наказ Міністерства освіти і науки України від 17.08.2022 року № 752)

- 7 класи (пілотних закладів освіти) програма «Фізична культура. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Баженков Є. В., Коломоєць Г. А., Боляк А. А., Дутчак М. В., Дніпров О. С., Бідний М. В., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Малечко Т. А., Омельяненко І. О., Волкова І. В., Педан О. С. та інші) (наказ Міністерства освіти і науки України від 24 липня 2023 року № 883)

-         7-9 класи – «Фізична культура. 5-9 класи» (авт. Т. Круцевич та ін.); (наказ МОН від 2022р.

-         10-11 класи - «Фізична культура. 10-11 класи» (авт. Т. Круцевич та ін.); (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407.

Модельна навчальна програма «Фізична культура» для 5-6 класів (автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А. та інші) у редакції 2022 року – це комплексна програма для адаптаційного циклу навчання, яка забезпечує наступність між початковою і базовою освітою, гнучкий перехід учнів від молодшого шкільного віку до підліткового. Вона розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти. Програма реалізує визначені в стандарті ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні уміння учнів, в результаті чого вони формують власну психічну та соціально-психологічну сфери особистості засобами фізичного виховання; систематично займаються фізичною культурою, володіють технікою фізичних вправ; усвідомлюють значення рухової активності для підтримання стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного виховання. Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона містить інваріативну (обов’язкову) та варіативну складову. До інваріативної частини належать модуль: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка, зміст якого реалізовується упродовж кожного уроку. Практично кожен вид спорту  може бути представлений у вигляді варіативного модуля. Змістове наповнення варіативної складової освітній заклад формує самостійно із модулів, запропонованих модельною програмою. На вибір учнів упродовж року має бути запропоновано 12-16 варіативних модулів.  Кожної навчальної чверті учені  обирають  нові 3-4 варіативні модулі. Критеріями відбору варіативних модулів є: наявність матеріально-технічної бази, регіональні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається обов’язковим опитуванням завчасно до початку чверті. Наприкінці кожної чверті в освітньому закладі проводяться оздоровчі масові заходи (ігри, змагання, челенджі, квести тощо), які охоплюють усіх учнів/учениць і спрямовані на закріплення і вдосконалення вивчених варіативних модулів. Окремі заходи можуть проводитися в режимі уроку з фізичної культури. Доцільно до проведення масових заходів долучати батьків (інших членів родини) у якості учасників і глядачів.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5-6-х класів, що проводяться закладом освіти, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання. Рекомендуємо систему оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Фізична культура» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і враховувати не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень. За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання навчальних досягнень учнів з предмету  «Фізична культура» або визначити власну шкалу оцінювання.

Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами поточного (формувального)

оцінювання та контролю загальних результатів. Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри.

 Основна функція поточного контролю – навчальна. Тематичне оцінювання здійснюється на підставі поточного оцінювання освітньої діяльності учня/учениці за певний період, як правило начальну чверть.

При оцінюванні освітніх досягнень учнів 5-х класів слід послугуватися методикою формувального оцінювання. Оцінювання  це послідовна змістовна взаємодія між учнем, учителем і батьками, щодо освітніх досягнень учня на підставі всім зрозумілих цілей і критеріїв. До компонентів успішного застосування формувального оцінювання відносяться: забезпечення вчителем ефективного зворотного зв’язку з учнями; активна участь учнів у процесі власного навчання; корегування процесу навчання з урахуванням результату оцінювання; визнання вагомого впливу оцінювання на мотивацію та самоутвердження учнів, які, своєю чергою, впливають на навчання; уміння учнів оцінювати свої знання самостійно. Формувальне оцінювання уможливлює відстеження вчителем процесу просування учня до освітніх цілей, корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомлення більш високої відповідальності за самоосвіту. Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання.

Навчальні  програми  з  фізичної  культури  для  7-9  та  10-11  класів побудовані  за  модульною  системою  і  містять  інваріантну  (обов’язкову) (теоретико  –  методичні знання та загальна фізична підготовка) та варіативну складову яка складається з модулів. У зв’язку зі збільшенням кількості годин на  викладання  навчального  предмета  в 10- 11  класах  рекомендується  збільшити кількість модулів до 4-5.  Критеріями відбору варіативних модулів є:  наявність  матеріально-технічної  бази,  регіональні  спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається обов’язковим  опитуванням.  Перед  початком  навчального  року  шкільна методична комісія  (об’єднання) вчителів фізичної культури  розглядає  вибір  та  розподіл  варіативних  модулів  та погоджує  план-графік (сітку годин) розподілу навчального матеріалу на навчальний  рік по кожному класу. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» навчальний заклад формує  самостійно  з  варіативних  модулів.  На  їх  опанування  відводиться приблизно  однакова  кількість  годин. Не  виключається  можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.

 Сучасний  урок фізичної культури  –  це  перш за все  урок,  на  якому  створюються умови для інтелектуального, соціального, морального, національно-патріотичного, фізичного  становлення особистості учня.     Учитель   має  чітко  усвідомлювати,  що  його  першочергове  завдання  -  всебічна  фізкультурна  освіта  учнів.  Сучасний урок фізичної культури вимагає:

- застосування елементів інноваційних методів навчання;

-  забезпечення  освітньої,  виховної,  оздоровчої,  розвивальної

спрямованості;

-  формування в учнів умінь і навичок самостійно займатися фізичними

вправами;

-  використання  диференційованого  підходу  до  організації  навчально-виховного  процесу  з  урахування  індивідуальних  особливостей  здоров’я  і

фізичної підготовки учнів. Модернізація  освіти  вимагає  пошуку  нових  освітніх  і  виховних технологій,    впровадження  нетрадиційних  форм  і  методів  навчання  та виховання. Але  разом з тим, основною  формою  роботи  вчителя  щодо  залучення дітей  до  систематичних  занять  фізичною  культурою  та  спортом  залишається урок фізичної культури. Під час уроку  використовуються  такі освітні  технології  (форми організації класу) та інтерактивні методи навчання і виховання:

- групової навчальної діяльності учнів;

- дрібногрупової навчальної діяльності;

- колового тренування;

- парні форми; тощо

- створення ситуації успіху.

Ці  освітні  технології  та  інтерактивні  методи  навчання  сприятимуть

кращому розумінню учнями навчального матеріалу, підвищенню рівня знань

з  предмета  «Фізична  культура»,  а  також  бажання  учнів  поліпшувати  свої спортивні  досягнення, виховують інтерес та позитивне ставлення до уроків фізичної культури.

З метою моніторингу  фізичної підготовленості та  розвитку основних  фізичних якостей учнів 7-11 класів    використовуються  нормативи, які розташовані у інваріантному  модулі «Загальна фізична підготовка»  для кожного року вивчення. При оцінюванні  навчальних досягнень учнів з предмету  з фізична  культура у 7-11класах  беруться до уваги  орієнтовні навчальні нормативи, які розташовані  після кожного варіативного модуля.  Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно тематичного планування. Нормативи складають тільки учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я. При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у змаганнях усіх рівнів. Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури  здійснюватися за такими видами навчальної  діяльності:

1.   Засвоєння техніки виконання фізичної вправи (може здійснюватися окремо від прийому навчального нормативу).

2.   Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).

3.   Засвоєння теоретико-методичних знань.

4.   Виконання навчальних завдань під час проведення уроку

При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.

В умовах дистанційного навчання оцінювання навчальних досягнень з фізичної культури   може здійснюватись як  за окремими видами навчальної діяльності учнів,  так і  комплексно (виконання навчального нормативу,  техніка виконання фізичної вправи, засвоєння теоретико-методичних знань).

Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку. До навантажень на уроках фізичної культури та занять у  спортивних гуртках (секціях) допускаються учні, які пройшли обов'язковий медичний  огляд відповідно до «Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17.08.2009 за № 772/16788, не мають протипоказань щодо занять фізичною культурою і спортом та розподілені на групи для занять фізичною культурою. Розподіл учнів на медичні групи здійснюється відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674. Списки учнів, які належать до підготовчої та спеціальної медичної  груп  затверджуються наказом керівника навчального закладу на поточний навчальний  рік і доводяться до відома класного керівника та  учителя фізичної культури.

Присутність учнів на уроках з фізичної культури незалежно від рівня фізичного розвитку і групи для занять фізичною культурою, тимчасово звільнені від занять а також ті, що не пройшли медичного обстеження є обов’язковою. Всі учні мають бути у спортивному одязі та взутті.

Допустиме навантаження на уроці для тих учнів, які за станом здоров'я належать до підготовчої або спеціальної груп  встановлює вчитель фізичної культури. Учні, які не пройшли медичного обстеження, до навантажень на уроках фізкультури  не допускаються.

Поділ класу на групи дівчат і юнаків під час вивчення предмета в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 (додаток 2). При наявності можливостей уроки фізичної культури в 5-9 класах варто проводити для хлопців та дівчат окремо.

Домашні  завдання  для  самостійного  виконання  фізичних  вправ  учні

отримують  на  уроках  фізичної  культури.  Вони  мають  бути  спрямовані  на

підвищення  рухового  режиму  у  вільний  час,  досягнення  рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання в розвитку фізичних якостей учитель

разом  з  учнем  складає  індивідуальну  програму  фізкультурно-оздоровчих

занять,  де  вказується  завдання  занять,  фізичні  вправи,  послідовність  їх

виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю,

відмітки  про  виконання  завдання.  Самостійні  заняття  за  індивідуальною

програмою  надають  учневі/учениці  додаткові  бонуси  при  оцінюванні

навчальних досягнень.

У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом  навчальних нормативів у 7-11 класах  не здійснюється,  обмежується виконання вправ з максимальною інтенсивністю. а заняття мають носити  рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.  Поточні оцінки виставляються за техніку виконання фізичних вправ та засвоєння теоретико - методичних знань.

Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури. Заняття проводяться за діючою навчальною програмою.  Оцінювання учнів підготовчої медичної групи (поточне, тематичне, семестрове, річне) здійснюється за 12 бальною системою  за теоретико-методичні знання та техніку виконання вправ.  Орієнтовні навчальні нормативи учні підготовчої медичної групи не здають. Таким учням рекомендовані заняття у фізкультурно-оздоровчих групах загальної фізичної підготовки, прогулянки, ігри й спортивні розваги. Участь у змаганнях – за додатковим дозволом лікаря.

Учні, які за результатами медичного огляду тимчасово віднесені до спеціальної медичної групи, відвідують  уроки фізичної культури, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані. Вони беруть участь у підготовчій та заключній частинах уроків, закріплюють матеріал вивчений на заняттях у групі, а при стійкому покращенні стану здоров’я виконують елементи рухів основної частини зі значним зниженням фізичних навантажень, без затримки дихання, виключаючи стрибки, психоемоційне навантаження (елементи змагань).  Таким учням  наприкінці теми, семестру та навчального року  робиться запис «зараховано». Окрім того, за наявності умов, для учнів спеціальної медичної групи організовуються  додаткові заняття за навчальними програмами: «Фізична культура для спеціальних медичних груп загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи» (авт. В. Майєр) та «Фізична культура для спеціальних медичних груп загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи» (авт. В. Майєр, В. Деревянко). Відповідним наказом директора школи формується  група  (12–15 учнів) з урахуванням віку та стану здоров’я учнів, затверджуються розклад занять та прізвище вчителя (керівника групи). Заняття   проводить вчитель фізичної культури не менше 2-х разів на тиждень  у позаурочний  час по 45 хвилин.

Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням – невід`ємна частина навчального процесу та медичного обслуговування учнів у загальноосвітньому навчальному закладі, що включає заходи, спрямовані на оптимізацію, безпеку та ефективність фізичної культури. Він входить до обов’язкових функцій педагогічних працівників навчального закладу і відбувається відповідно до спільного наказу Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009№ 518/674 «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів».

Під  час  проведення  занять  із  фізичної  культури  слід  дотримуватись

«Правил  безпеки  життєдіяльності  під  час  проведення  занять  з  фізичної

культури і  спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» (наказ МОН України  від 01.06.2010 №521, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2010 за  № 651/17946), та «Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти» (наказ МОН України  від 26.12.2017  № 1669, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 січня 2018 р. за № 100/31552 ),  На уроках фізичної культури, спортивно-масових заходах систематично здійснювати  візуальний  контроль  за  самопочуттям  учнів,  технічним  станом спортивного  обладнання  та  інвентарю.  Місця  для  занять  з  фізичної  культури  і  спорту обладнуються  аптечкою  (відкриті  спортивні  майданчики  –  переносною аптечкою). Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 6 розділу ІУ Положення про організацію  роботи  з  охорони  праці  та  безпеки  життєдіяльності  учасників освітнього  процесу  в  установах  і  закладах  освіти  учитель  є відповідальним  за  збереження  життя  і  здоров'я  здобувачів  освіти  під  час освітнього  процесу;  забезпечує  проведення  освітнього  процесу,  що

регламентується  законодавчими  та  нормативно-правовими  актами  з  питань

охорони праці, безпеки життєдіяльності. Відповідно до пункту 1 Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах  освіти,  Положення  про  розробку  інструкцій  з  охорони  праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998 № 9, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції  України  07.04.1998  за  №  226/2666,  (у  редакції  наказу Міністерства  соціальної  політики  України  від  30.03.2017  №  526, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06. 2017 за № 779/30647), Типового  положення  про  порядок  проведення  навчання  і  перевірки  знань  з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду  за  охороною  праці  від  26.01.2005  №  15,  зареєстрованого  в Міністерстві  юстиції  України  15.02.2005  за  №  231/10511  (у  редакції  наказу Міністерства  соціальної  політики  України  від  30.01.2017   №  140),  Правил безпеки  під  час  проведення  занять  з  фізичної  культури  і  спорту  в загальноосвітніх  навчальних  закладах,  затверджених  наказом  МОН  від 01.06.2010 № 521, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.08.2010

за  №  51/17946,  керівник  закладу,  ураховуючи  його  специфіку  та  вимоги

безпеки,  затверджує  посадові  інструкції,  інструкції  з  охорони  праці  для

педагогічних  працівників  (у  т.ч.  вчителя  фізичної  культури).  Ці  інструкції

обов'язково містять блок питань з охорони праці, безпеки життєдіяльності, а

також  заходи,  що  вживаються  до  педагогічних  працівників,  які  порушили

зазначені інструкції.

На кожному уроці з фізичної культури  з учнями  проводиться  інструктаж  з безпеки життєдіяльності та  робиться відповідний  запис у класному журналі на сторінці про зміст уроку.   Усі спортивні снаряди, спортивне обладнання та інвентар, що використовуються під час проведення занять з фізичної культури і спорту згідно з чинним переліком типових навчально-наочних посібників та обладнання з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів  повинні бути справними і надійно закріпленими.

На початку кожного  навчального року наказом директора школи  створюється комісія та складаються:

-  Акт-дозвіл на проведення занять у спортивному зал;

-  Акт обстеження спортивного обладнання та інвентарю.

 

                                                     «Захист України»

 

Організація освітнього процесу на уроках з навчального предмета «Захист України» у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про військовий обов’язок і військову службу», Закону України «Про національну безпеку України», Стратегії воєнної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 25.03.2021 № 121/2021, Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18.05.2019 № 286/2019, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, Положення про допризовну підготовку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2000 № 1770, Закону України «Про основи національного спротиву» № 1702-IX від 01.01.2022 зі змінами від 03.05.2022 та інших нормативних документів.

Конституція України визначає захист Вітчизни обов’язком громадян України, найважливішою функцією держави. Безпека людини, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Як визначено в Конституції України (ст. 17, 65) – захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.

Одним із обов’язкових елементів державності країни, атрибутом її самостійності, суверенітету, а також суб’єктом міжнародного життя є Збройні Сили. Вони виконують одну з найголовніших функцій держави – захисну.

Проблема національної безпеки є однією з ключових у розвитку будь-якого суспільства. Суспільна система, що не здатна забезпечити власну національну безпеку, завжди перебуває на межі ризику свого припинення.

Готовність Збройних сил України до виконання своїх функцій значною мірою залежить від її особового складу, зокрема підготовленості молоді до проходження військової служби.

Комплектування професійними та вмотивованими військовослужбовцями здійснюватиметься в єдиній системі, що охоплюватиме початкову підготовку до національного спротиву в закладах загальної середньої освіти, навчання в системі військової освіти та управління кар’єрою військовослужбовця, турботу про збереження життя і здоров’я особового складу, належне соціальне забезпечення військовослужбовців, членів їх сімей та осіб, звільнених з військової служби в запас і відставку, підготовку військово-навченого резерву. (Указ Президента України від 25.03.2021 №121/2021 «Про рішення Ради національної безпеки І оборони України від 25.03.2021 року «Про Стратегію воєнної безпеки України»).

Реформування загальної середньої освіти передбачає модернізацію змісту освіти, що має ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно орієнтованому підходах до навчання, а найголовніше – орієнтуватися на здобуття учнями умінь і навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації у професійній діяльності, особистому житті, громадській активності.

Статтею 12 Закону України «Про освіту» визначено мету повної загальної середньої освіти – всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» допризовна підготовка включається до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, що реалізується у закладах середньої освіти III ступеня (або структурних підрозділах інших закладів освіти), що забезпечують профільну середню освіту; закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Допризовна підготовка здобувачів зазначених вище закладів освіти реалізується через викладання навчального предмета «Захист України» та військово-патріотичне виховання. У закладах загальної середньої освіти предмет «Захист України» вивчається впродовж 10 і 11 класів та під час навчально-польових занять (зборів) і навчально-тренувальних занять (тематичний план № 2). Основою підготовки громадян України до національного спротиву є їх загальновійськова підготовка, що поділена на початкову та базову. Стаття 6 Закону України «Про основи національного спротиву» визначає – «Початкова підготовка організовується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, разом з Міністерством оборони України та проводиться в закладах загальної середньої освіти».

Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році на вивчення предмета «Захист України» в закладах загальної середньої освіти передбачено:

10 -11 класи (рівень стандарту) -1,5 години (інваріантна складова) та 2 години за умови виділення 0,5 години з варіативної складової освітньої програми навчального закладу.

Враховуючи воєнний стан, та вимоги закону України «Про основи національного спротиву ст.6 Початкова підготовка організовується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, разом з Міністерством оборони України та проводиться в закладах загальної середньої освіти. Рекомендовано викладання предмета Захист України – 2 години.

Навчання здійснюється за навчальними програмами:

«Захист України. Рівень стандарту». Навчальна програма для 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти;

«Захист України. Профільний рівень». Навчальна програма для 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти.

Підручники для 10 класу:

ЗАХИСТ УКРАЇНИ (рівень стандарту, «Основи медичних знань»). 10 клас. Автори: Фука М. М., Пашко К. О., Гарасимів І. М., Гудима А. А., Чуткий С. І., Мельник Р. М., Білах Б. І.

«ЗАХИСТ УКРАЇНИ (рівень стандарту, «Основи медичних знань»)». 10 клас. Автор Лелека В.М.

ЗАХИСТ УКРАЇНИ (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. Автори: Фука М. М., Пашко К. О., Гарасимів І. М., Гудима А. А., Чуткий С. І., Мельник Р. М., Білах Б. І.

«Захист України (профільний рівень)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. Автори: Фука М. М., Гарасимів І. М., Свідерський Ю. Ю., Пашко К. О., Свідерська Н. Ю.)

Водночас інформуємо, що навчально-методичне забезпечення (підручники для 11 класу, навчальні посібники, засоби навчального призначення) використовуватиметься те саме, що й під час вивчення предмета «Захист Вітчизни».

Суттєвою загальною рисою програм, що відповідає сучасним тенденціям в освіті, є надання вчителю значно більшої свободи в питаннях планування освітнього процесу. Вибір форм, методів та засобів навчання, зокрема і підручників, розподіл кількості годин, що відводяться на вивчення розділів та окремих тем (це стосується як порядку вивчення тем, так і розподілу часу на їх вивчення), учитель здійснює самостійно.

Метою навчального предмета «Захист України» є формування в учнівської молоді життєво необхідних знань, умінь і навичок щодо захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій, а також системного уявлення про військово-патріотичне виховання.

У період війни, яку російська федерація розв’язала і веде проти України, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей. Військово-патріотичне виховання визначено складовою національно- патріотичного виховання, що в часи воєнної загрози стає пріоритетом національно-патріотичного виховання. Військово-патріотичне виховання орієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Української держави, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Для активізації військово-патріотичного виховання у закладах загальної середньої освіти  рекомендується вести гурткову роботу відповідного напряму (Лист департаменту освіти і науки Вінницької облдержадміністрації від 13.08.2015 року № 34-2-12/3738).

Відповідно до поставленої мети окреслено такі комплексні освітні та виховні завдання:

ознайомлення учнівської молоді з основами нормативно-правового забезпечення захисту України, цивільного захисту та охорони життя і здоров’я;

усвідомлення учнівською молоддю свого обов’язку щодо захисту України у разі виникнення загрози суверенітету та територіальній цілісності держави;

набуття знань про функції Збройних Сил України та інших військових формувань України, їх характерні особливості;

засвоєння основ захисту України, цивільного захисту, домедичної допомоги, здійснення психологічної підготовки учнівської молоді до захисту України;

підготовка учнів до захисту України, професійної орієнтації молоді до служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством, до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки І безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у старшокласників повинно здійснюватися на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху. Також військово-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні у 2004, 2013-2014 років, Героїв Небесної Сотні, спротиву окупації та анексії Автономної Республіки Крим російською федерацією, учасників антитерористичної операції 2014-2018 років та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях 2018-2022 років,   повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ на територію України (російсько-українська війна) 24.02.2022.

Під час викладання навчального предмета «Захист України», крім загальних підходів і принципів (науковості, доступності, достовірності, наочності та ін.), потрібно враховувати те, що молода людина 16-17 років (допризовного віку) отримує перше системне враження про Збройні сили України (інші сили оборони) і в цілому про сучасну проблематику оборони нашої держави та основи національної безпеки. Тому варто акцентувати увагу саме на практичній привабливості предмета (до 80%), а не на виконанні письмових (контрольних, самостійних) робіт, перечитуванні підручника, заучуванні нормативно-правових актів, військових та медичних понять і визначень. Для стимулювання пізнавальної активності учнів, їх дієвої самостійної діяльності під час уроків тематичного плану № 1 бажано використовувати роботу в групах, подібних до військових формувань, підрозділів (двійки, трійки, відділення тощо), а під час уроків тематичного плану № 2 – розширювати діапазон організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, які максимально наближають навчальний процес до реального життя та забезпечують практичну спрямованість навчання. Для цього застосовують:

вправи і завдання до них, що створюють передумови для співпраці, активної участі учнів у процесі навчання;

завдання, що спонукають до діалогу, висловлюванню власних думок, міркувань, позицій, способів розв’язання проблеми;

завдання творчого характеру, при розв’язанні яких учні виявляють ініціативу, самостійність, мають право вибору та власної аргументації;

завдання, що спонукають до обміну думками, враженнями, включають спеціально сконструйовані ситуації вибору та моделювання життєвих ситуацій.

Сучасні виклики сприяли трансформації освітнього процесу та формуванню нових освітніх концепцій, серед яких ключовою є концепція навчання протягом усього життя. Все більше значення надається самостійній роботі, рівноправним відносинам між педагогом і учнем. Особливої актуальності ці зміни набули у зв’язку з необхідністю застосування дистанційного навчання, досвід якого варто використовувати в перспективі.

Відповідно до навчального плану закладу заняття можуть проводитися: 10 клас - по 1,5 години на тиждень впродовж навчального року; 11 клас - по 1,5 години на тиждень впродовж навчального року; 18 годин відводиться на проведення навчально-польових занять (зборів) і занять у лікувально-оздоровчому закладі, які можна проводити три дні поспіль, а якщо немає такої можливості - під час занять за розкладом закладу освіти до кінця другого семестру.

 При тижневому навантаженні 2 години на тиждень: 10 клас та перший семестр 11 класу - по 2 години, другий семестр 11 класу - по 1 годині на тиждень; 18 годин - на проведення навчально-польових занять (зборів) (тематичний план № 1) і навчально-тренувальні заняття (тематичний план № 2).

Предмет вивчається за гендерним поділом – тематичний план № 1 та тематичний план № 2. Юнаки, які за станом здоров’я, релігійними поглядами (за поданням відповідних документів) не можуть вивчати основи військової справи, навчаються за тематичним планом № 2. Дівчата за їх власним бажанням (особистим вмотивованим рішенням, у разі згоди батьків, опікунів або піклувальників) навчаються за тематичним планом № 1. Навчальний предмет при цьому в обох випадках називається «Захист України».

Поділ класів на групи за тематичними планами № 1, 2 здійснюється незалежно від кількості учнів у класі. 

Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття проводяться з метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів у 11 класі наприкінці навчального року. Триденні (18 годин) навчально-польові заняття (збори) та навчально-тренувальні заняття проводяться на базах військових частин, військових комісаріатів, лікувально-оздоровчих установ, базових навчальних закладів та навчальних закладів. В окремих випадках навчально-польові заняття (збори) допускається проводити поетапно (з урахуванням поступового вивчення тем або розділів), у кінці першого семестру або навчального року за рахунок літньої практики (10 клас).

Оцінка за навчально-польові збори/заняття (НПЗ) і навчально-тренувальні заняття (НТЗ) виставляється окремо від семестрових та визначає підсумкову (річну) на рівні з семестровими. Проведення навчально- польових зборів/занять, навчально-тренувальних занять записуються після оцінки за ІІ семестр, підсумкова оцінка за НПЗ, НТЗ виставляється перед річною оцінкою з предмета «Захист України» за другий рік навчання.

Оцінка за ІІ семестр у 11 класі виставляється після закінчення програми навчання (при 1,5 годинному навантаженні - 35 уроків, при 2 годинному навантаженні - 52 уроки). 35 уроків проведено в лютому (52 уроки в березні) місяці, ставимо семестрову оцінку. Після цього відбуваються навчально-польові збори/заняття (НПЗ) і навчально-тренувальні заняття (НТЗ).

Основною організаційною формою вивчення предмета «Захист України» в закладах загальної середньої освіти усіх типів є урок, що проводиться вчителем згідно з календарним плануванням за тематичними планами № 1, та № 2, складеними відповідно до навчальної програми. Важливими умовами успішності занять з предмета є висока дисципліна, організованість, відповідальність учнів.

Обов’язковою умовою для початку занять з предмета «Захист України» тематичних планів № 1 та № 2 в усіх закладах загальної середньої освіти є: шикування, виконання гімну України, перевірка готовності класу до уроку. Для тематичного плану № 1 також проводиться тренування (розминка, стройовий тренаж) за тематикою уроку протягом 3-5 хвилин. Спілкування між учнями та вчителем, а також учнів між собою підтримується     на зразок статутних     взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних сил України та інших сил оборони для тематичних планів № 1 та № 2.

Обов’язкова форма одягу для вчителя під час проведення занять з предмета «Захист України» (тематичний план № 1) – військова (форма Збройних сил України та інших сил оборони). Бажано патчі «Захист України» та закладу освіти.

Рекомендована форма одягу для здобувачів освіти під час проведення занять з предмета «Захист України» (тематичний план № 1) – військова (форма Збройних сил  України та інших сил оборони). Бажано патчі «Захист України» та закладу освіти.

Рекомендована форма одягу для вчителів та здобувачів освіти під час проведення занять з предмета «Захист України» (тематичний план № 2) – спеціалізована медична або інша зручна для виконання практичних вправ. Бажано патчі «Захист України» та закладу освіти.

На посаду вчителя предмета «Захист України» (тематичний план № 1) призначають випускників вищих педагогічних навчальних закладів, які закінчили їх за спеціальністю вчителя предмета «Захист України», офіцерів запасу, резерву, у відставці які мають військову, педагогічну або іншу вищу освіту, спроможні якісно проводити заняття.

У разі коли немає можливості укомплектувати ці посади офіцерами запасу, резерву, у відставці вчителями можуть бути призначені добре підготовлені та досвідченні сержанти (старшини), солдати (матроси) запасу або резерву з вищою освітою.

Навчання з домедичної допомоги регламентується Законом України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 № 5081-УІ та наказом Міністерства охорони здоров’я «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 16.06.2014 № 398.

Домедична допомоги – це невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя і здоров’я людини у невідкладному стані та зменшення наслідків дії на їх здоров’я, що надають пересічні громадяни або рятівники, які не мають медичної освіти.

Метою вивчення розділів тематичного плану № 2 є засвоєння базових теоретичних положень домедичної допомоги, оволодіння практичними навичками надання домедичної допомоги потерпілим на місці події та при транспортуванні до лікувального закладу. Основними завданнями є оволодіння знаннями, вміннями та навичками домедичної допомоги постраждалим із метою збереження їм життя; надання домедичної допомоги при різних видах ушкоджень мирного та військового часу, невідкладних станах та нещасних випадках; способи перенесення і транспортування потерпілих; надання домедичної допомоги при порушенні дихання, зупинці серцевої діяльності, опіках і відмороженнях, утопленні та інших видах механічної асфіксії, непритомності, шоку, загальному переохолодженні організму, тепловому і сонячному ударах, отруєннях чадним газом та іншими отрутами, ураженні електричним струмом.

Надзвичайна важливість вивчення цього питання висуває нові вимоги до організації навчання в умовах сьогодення, а саме включення до навчальної програми елементів тактичної медицини та постійне удосконалення матеріальної бази для відповідного забезпечення навчального процесу (манекени, засоби для зупинки кровотечі тощо).

Слід акцентувати на відмінностях у наданні домедичної допомоги на полі бою від аналогічної в цивільних умовах.

Істотного значення набуває рівень відповідної підготовки вчителів, які б могли якісно викладати предмет з урахуванням певних особливостей. Відповідно до сучасних вимог щодо розвитку професійних компетенцій та для оволодіння базовими маніпуляціями і обов’язковими уміннями навчання надання домедичної допомоги вчителям необхідно пройти відповідні курси.

Безпека під час проведення навчальних занять із предмета «Захист України» забезпечується їх чіткою організацією, суворим дотриманням заходів, що визначаються статутами, курсом стрільб, відповідними керівництвами та настановами. Обов’язковими є інструкції з безпеки для учнів, затверджені керівником закладу освіти, під час проведення різних форм практичних занять та запис в графі журналу зміст уроку про проведення інструктажу з початком заняття.

Керівники закладів загальної середньої освіти зобов’язані вживати заходів щодо попередження загибелі та травмування учнів, встановлювати необхідні вимоги безпеки під час роботи з озброєнням та військовою технікою, під час здійснення маршу в район занять, проведення занять, стрільб, спеціальних занять і робіт, своєчасно доводити ці вимоги до учнів та вимагати їх суворого виконання.

Перед початком практичних занять керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний особисто впевнитися, що для цього створені безпечні умови, учні засвоїли вимоги безпеки та мають достатні практичні навички щодо їх виконання.

Відповідальність за дотримання учнями вимог безпеки на заняттях покладається на вчителів предмета «Захист України».

Теоретичні теми є основою формування практичних навичок учнів під час вивчення предмета «Захист України», тому під час дистанційного навчання викладачам пропонується скорегувати поурочно-тематичні плани, щоб учні самостійно в домашніх умовах могли опрацювати ту чи іншу теоретичну тему програми, вивчаючи відповідні параграфи підручників.

Якість засвоєння теми (теоретичні знання) можна перевірити за допомогою тестів, тестових завдань, тематичних карток, ребусів, електронних диктантів та інших дидактичних засобів.

Органам управління освітою на місцях рекомендується активізувати вимогу наказу МОН №527 від «06» червня 2022 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, то втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641», зокрема пункт 6.1 Заходів щодо реалізації концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року «Сприяти утворенню міжшкільних ресурсних центрів, що забезпечуватимуть викладання предмета «Захист України», термін реалізації 2022-2025 рр. Активізувати роботу військово-патріотичних гуртків, у тому числі й під час змішаного та дистанційного навчання.

 На виконання рішення колегії  Департаменту освіти і науки Вінницької облдержадміністрації,  відповідного листа від 13.08.2015 року  № 34-2-12/3738 необхідно продовжувати вивчення факультативу (курсу за вибором) «Основи захисту Вітчизни для 8-9 класів»,  забезпечити необхідні умови щодо реалізації змісту навчальної програми «Захист України 10-11 класи»  в обсязі 2 години на тиждень; посилити співпрацю між закладами освіти  та центрами комплектування (військовими комісаріатами) з питань  забезпечення навчальною зброєю, військовим майном,   проведення навчально-польових зборів на  базі  військових частин; передбачити в  плані роботи школи розділ «Захист України  та військово-патріотичне виховання»  запланувавши заходи щодо реалізації листа Офісу Президента України від 03 серпня 2020 року №46-01/405, Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді.

 

Учителям предмета Захист України рекомендується використовувати такі Інтернет-ресурси:

Сайт для викладачів та здобувачів освіти з предмета «Захист України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://sites.google.com/site/zahist56/

«ЗАХИСТ УКРАЇНИ від Ганни Ягнич / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://jahnu4.blogspot.com/

#ЗАХИСТИМОУКРАЇНУ! / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://viktorpoli.blogspot.com/

Електронний збірник дидактичних ігор із предмета «Захист України» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://didacticgameszu.blogspot.com/

Навчальний курс - "Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів" (EORE) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eoreplatform.web.app/dashboard

#ВБЕЗПЕЦІ / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://safe.ed-era.com/

G7 Сили територіальної оборони ЗСУ готові до спротиву / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://sprotyvg7.com.ua/

ТССС / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://tccc.org.ua/

Агенція Екстреної Медичної Допомоги / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://aemc.org.ua/

ВСЕ ПРО МІННУ БЕЗПЕКУ / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bezpeka.info/

Електронна військова бібліотека / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ukrmilitary.com/p/military-library.html

Курс тактичної медицини СБУ: протокол TCCC, алгоритми MARCH та PAWS/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=T58mNfJ1Y4c

 

 

 

 

Завідувач відділу військово-патріотичного виховання,

фізичної культури та основ здоров’я

КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»                    Гусєв В.Г.