оновлена програма Основи здоров'я 5-9 кл
https://drive.google.com/file/d/0B_SQ8SFPmN-xYUJfa1JEbDhSVEk/view?usp=sharing
понеділок, 19 червня 2017 р.
оновлена програма з фізичної культури 5-9 кл
оновлена програма з фізичної культури 5-9 кл.
https://drive.google.com/file/d/0B_SQ8SFPmN-xY09veHRZRXljYzQ/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/0B_SQ8SFPmN-xY09veHRZRXljYzQ/view?usp=sharing
четвер, 15 червня 2017 р.
проект листа МОН про викладання Основ здоров'я
Особливості викладання предмету
«Основи здоров’я»
у 2017/2018 навчальному році.
«Система освіти дуже амбітна, ми рухаємось надзвичайно
швидко, але в одному напрямку. Ви повинні створювати власну роботу, а не лише
бути достатньо освіченими» (Андреас Шляйхер).
Навчальний
предмет «Основи здоров’я» в загальноосвітніх
навчальних закладах спрямований на розвиток самореалізацію учнів через особисту та культурну
ідентифікацію, активну громадянську позицію, підприємництво, відповідальність
за навколишнє середовище, добробут та стабільність у майбутньому, а також через
розуміння критеріїв життя крізь призму фізичного, психічного, духовного та
соціального розвитку.
Реалізацію компетентнісного підходу в освіті
зумовило більш рельєфне визначення компетентностей, які формуються засобами
певного навчального предмета, зокрема основ здоров’я.
Зміст навчального предмету «Основи здоров’я» орієнтує
учнів на відповідальне ставлення до навколишнього середовища як потенційного
джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти; сприяє розвитку екологічно доцільного мислення і поведінки як
складової формування здорового способу життя; навчає
учнів встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом
природного довкілля і здоров’ям, добробутом та безпекою громади; поглиблює
розуміння міжнародного екологічного права,
екологічного законодавства України, інформаційного суспільства та сталого
розвитку.
З
2017/2018 навчального року набирає чинності оновлена навчальна програма «Основи здоров’я» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН від №
), в якій імплементовано компетентнісний підхід до вивчення
предмету та віддзеркалилися зміни, що відбуваються у
сучасній освіті на підставі Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011
р. № 1392) та відповідно до положень «Концепції
Нової української школи» (2016 р.).
Конкретним результатом
навчання визначено розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів,
поглиблення навичок та умінь (зокрема прийняття рішень, розв’язання проблем,
творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності,
протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а
також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями
необхідності відповідати за життя і здоров’я своє та оточуючих.
Такі ключові
компетентності, як вміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна
грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть
формуватися відразу засобами всіх навчальних предметів і є метапредметними. Виокремлення
в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна
безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і
безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на
формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у
реальних життєвих ситуаціях.
Важливість
формування ключових компетентностей є незаперечною, і тому педагог має системно приділяти увагу їх формуванню у контексті
реалізації завдань предмету.
Оновлена навчальна
програма побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо
збереження і захисту життя та зміцнення здоров’я людини.
У пояснювальній
записці до програми визначено мету загальної середньої освіти (єдину для усіх
освітніх галузей) і окреслено завдання предмета «Основи здоров’я», які
її реалізують.
Зміст програми структуровано за чотирма розділами: здоров’я людини;
фізична складова здоров’я; психічна й духовна складові здоров’я; соціальна
складова здоров’я. Зазначені розділи є наскрізними для всієї основної школи. У кожному класі
зміст, обсяг і послідовність пропонованої учням інформації, організація її
засвоєння змінюються відповідно до вікових особливостей учнів. За умови
дотримання очікуваних результатів навчальної діяльності учнів послідовність і
кількість годин на зазначені складові в підручниках і календарних планах можуть
змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану навчального
закладу, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких
відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо,
інфекційні хвороби тощо).
Формування цілісного
уявлення учнів про здоров’я, безпеку та розвиток людини, їх взаємозв’язок зі
способом життя і навколишнім середовищем, а також засвоєння учнями правил
безпечної поведінки у природному й техногенному
середовищі передбачає розділ «Здоров’я людини».
Вивчення чинників, що
впливають на фізичне благополуччя дитини спрямовано у розділі «Фізична складова
здоров’я» на.
Розділ «Психічна та
духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на
емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих
звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок
критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.
Розділ «Соціальна
складова здоров’я» присвячено вивченню чинників, що впливають на соціальне
благополуччя людини та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі.
Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті формування в учнів
навичок протидії негативним соціальним впливам.
Зміст навчального матеріалу у програмі складається з двох
частин: понятійного і діяльнісного, що включає обов’язкові вправи на навчальних заняттях
відповідної тематики для відпрацювання ключових умінь і навичок щодо
збереження життя і зміцнення здоров’я. Також передбачені вправи, які слід виконувати
не лише в класі, а й удома з допомогою батьків та практичні завдання, які
рекомендовано проводити за межами класної кімнати.
Особливість методики проведення уроків інтегрованого предмета «Основи
здоров’я» полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я й розвитку
особистості життєвими навичками потребує
багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.
Запорукою формування
здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх
учасників навчального процесу. Увага вчителя має бути зосереджена на
проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній
участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці
концептуальних карт, рольових іграх, дискусіях, творчих проектах, інтерв’ю,
аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми тощо.
Особливу увагу
необхідно надати позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу
життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами
збереження життя й зміцнення здоров’я.
Що це за перелік?
-
Учні
осмислюють і застосовують концепції щодо промоції добробуту, здоров’я і
безпеки задля поліпшення життя людини і суспільства.
-
Учні аналізують впливи суспільства, сім’ї, однолітків, культури, засобів
масової інформації, технологій та інших чинників на вибір і практикування
здорової безпечної поведінки;
-
Учні
використовують можливості доступу до вірогідної інформації, якісних товарів та
послуг для підтримки добробуту, здоров’я і безпеки;
-
Учні
сприймають виклики, будують стосунки, демонструють навички міжособистісного
спілкування;
-
Учні застосовують навички прийняття рішень для
збереження та забезпечення добробуту,
здоров'я, безпеки.
-
Учні
практикують здорову безпечну поведінку, сприймають і дають собі раду з ризиками
та розуміють вплив ризикованої поведінки.
-
Учні відстоюють інтереси особистого, сімейного й
суспільного добробуту, безпеки та здоров’я.
-
Демонструють підприємницькі якості та поведінку
свідомого споживача.
Успішна реалізація
програми інтегрованого предмета «Основи здоров’я» можлива лише на засадах
активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу
(учнів, педагогів, сім’ї та громади), що передбачає й уможливлює:
1) особистісно
орієнтоване навчання;
2) збагачення змісту
інтегрованого предмета емоційним, особистісно значимим матеріалом;
3) використання
інтерактивних методів навчання;
4) стимулювання
позитивних інтелектуальних почуттів учнів, послідовну диференціацію та
індивідуалізацію вивчення цього предмета;
5) роботу учнів з
різними джерелами інформації, різними видами і типами ресурсних матеріалів;
6) відпрацювання
практичних дій при вивченні кожної теми;
7) створення умов для
активного діалогу між учасниками-партнерами навчально-виховного процесу (учнів,
учителів, членів сім’ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і
способів поведінки;
8) залучення учнів до
самооцінювання різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку життєвих
навичок;
9) багатоваріантність
форм різних видів діяльності учнів;
10) залучення до
активної співпраці сім’ї та громади.
Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ
здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до
навколишньої дійсності, правила поведінки учнів у життєвих ситуаціях.
Позитивно оцінюється кожний крок учня, спрямований на:
1) підвищення рівня знань про здоров’я і
безпеку життєдіяльності, здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті
знання для зміцнення здоров’я;
2) набуття навичок, що сприяють розвитку та
взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичної, соціальної, психічної і
духовної);
3) позитивне ставлення до здорового способу
життя.
Навчально-методичне
забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних
закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та
навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства
освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).
проект листа МОН про викладання фізкультури
Особливості викладання предмету
«Фізична культура»
у 2017/2018 навчальному році.
«Якщо ви можете мобілізувати найкращі ідеї, найкращих викладачів та
поєднати їх, ви зможете побудувати просунуту систему освіти» (Андреас Шляйхер).
Навчальна дисципліна «Фізична
культура» – самостійна галузь діяльності
у соціокультурному просторі й викладається у загальноосвітніх навчальних
закладах як окремий предмет.
Інваріантна частина Типових
навчальних планів, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура»,
сформована на державному рівні, і є однаковою для всіх загальноосвітніх
навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності.
В контексті Концепції «Нової української
школи» (2016 р.) школа має навчити дітей
використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення
повсякденних проблем і життєвих ситуацій, що відповідає Державному стандарту базової і повної загальної
середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23
листопада 2011 р.), тому
заняття фізичною культурою повинні увійти до звички школяра. Рух, змагання,
самоствердження – природна суть фізичної культури і спорту.
Випускник
основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української
культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно
спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією
чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє
активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до
підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно
ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і
техніки, дотримується здорового способу життя.
Навчання
фізичної культури в основній школі спрямоване на досягнення загальної мети
базової загальної освіти. Метою базової загальної середньої освіти є: розвиток
і соціалізація особистості учнів, формування у них національної самосвідомості,
загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і
поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок,
здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Навчальний
предмет «Фізична культура» надає змогу:
створити
цілісну уяву про вплив занять фізичними вправами на розвиток особистості;
оволодіти
технікою рухових дій;
набути
навичок організації та методики проведення найпростіших форм занять фізичною
культурою;
сприяти
профілактиці шкідливих звичок тощо.
Опанування змісту фізичної культури, як базового
предмета здійснюється за рекомендованими навчальними програмами, які мають
відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.
З
2017/2018 навчального року вступає в дію оновлена навчальна програма «Фізична
культура» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН від №
), в якій імплементовано компетентнісний підхід до вивчення
предмету «Фізична культура».
Структура програми є максимально
інформативною для вчителя. Дана структура дозволяє вчителю більш об’єктивно
оцінити досягнення учня. У програмі чітко висвітлені знаннєвий, діяльнісний та
ціннісний компонент.
У навчальній програмі виокремлено
такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий
розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека»,
«Підприємливість та фінансова грамотність».
Наскрізні
змістові лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що
послідовно розкриваються у процесі навчання і виховання учнів, та є засобом
інтеграції навчального змісту, корелюються з ключовими компетентностями,
опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня,
що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.
Очікувані результати навчальної діяльності
учнів є необхідними предметними компетентностями учнів, і в той же час,
відповідають ключовим компетентностям учнів та змістовим наскрізним темам.
Навчальна програма побудована за
модульною системою. Вона містить інваріантну (обов’язкову) та варіативну
складову. До інваріантної частини належать: теоретико-методичні знання та
загальна фізична підготовка, зміст яких реалізовується упродовж кожного уроку.
Практично кожен вид спорту може бути представлений у вигляді варіативного
модуля. Фахівці фізичної культури можуть розробляти свої варіативні модулі до
цієї програми. Програми варіативних модулів мають пройти експертизу, отримати
гриф Міністерства освіти і науки України та бути оприлюдненими для загального
користування. Отже, кількість варіативних модулів з часом має зростати.
Змістове
наповнення варіативної складової навчальний заклад формує самостійно із
модулів, запропонованих навчальною програмою. На опанування обраних модулів відводиться приблизно
однакова кількість годин, але не менше ніж 18. Однак не виключається можливість
мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих
модулів.
Критеріями відбору варіативних
модулів є: наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні
традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається
обов’язковим опитуванням. Перед початком навчального року шкільне методичне
об’єднання розглядає вибір та розподіл варіативних модулів у кожному класі.
Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках
фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 р. за № 518/674 учні розподіляються
на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.
Для основної медичної групи
фізична підготовка проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами
з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої
медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури та опановують
навчальний матеріал відповідно до вимог навчальної програми. Участь у змаганнях
– за додатковим дозволом лікаря.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної
медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури але виконують
корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не
протипоказані.
Учні, незалежно від
рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від
фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної
культури. Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної
медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.
Домашні завдання для самостійного
виконання фізичних вправ
учні/учениці отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані
на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого
ефекту. У разі відставання в розвитку фізичних якостей учитель (а у 8–9 класах
разом з учнем) складає індивідуальну
програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять,
фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали
відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні
заняття за індивідуальною програмою надають учневі/учениці додаткові бонуси при
оцінюванні навчальних досягнень.
На заняттях з фізичної культури рекомендуємо здійснювати
особистісно орієнтований підхід до навчання учнів за статевими та
індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням їхніх
потреб і нахилів, навчити учнів «слухати» і «оцінювати» свій фізичний стан, добирати і використовувати різноманітні засоби
свого фізичного вдосконалення.
Для
оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які
розроблено для кожного року вивчення модуля. Навчальні нормативи є
орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно
тематичного планування. Учні, які за
станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, оцінюються за
теоретико-методичні знання, техніку виконання вправ, складання відповідних
нормативів, які їм не протипоказані.
При
оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються:
особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності
учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний
час; участь у змаганнях всіх рівнів.
Для
попередження нещасних випадків слід дотримуватись вимог безпеки під час
проведення занять, а особливо, при складанні навчальних нормативів, коли учні
виконують вправи з максимальним навантаженням.
У період
з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до
навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не
здійснюється, а також обмежується виконання вправ з максимальною інтенсивністю.
Навчально-методичне
забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних
закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та
навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах
Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти.
посилання на сайт Проекту "Вчимося жити разом"
Для більш якісного впровадження Проекту «Вчимося
жити разом» пропоную скористатися
наступними сайтами:
Портал превентивної освіти: http://autta.org.ua/
( ресурсне забезпечення)
Сайт ГО «Здоров’я через освіту»: http://www.helte.org.ua/ua
(хід реалізації
проекту)
Проект он-лайн курсу «Вчимося жити разом»: http://multycourse.com.ua/ru
( тести )
очний тур конкурсу з організації військово-патріотичного виховання
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ
ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КОМУНАЛЬНИЙ
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ВІННИЦЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»
21050 м.Вінниця, вул.Грушевського,13, тел.67-08-85,
E-mail:
bil@mail.vinnica.ua
14.06. 2017_№ 01/19-446
Начальникам відділів (управлінь)
освіти
райдержадміністрацій
(міських рад)
Завідувачам
районних (міських)
методичних кабінетів
На виконання
наказу Департаменту освіти і науки облдержадміністрації від 01.03.2017 року №91 «Про проведення обласного
конкурсу моделей системної роботи
навчальних закладів з організації військово-патріотичного виховання дітей та
учнівської молоді», 20.06.2017 року о 10.00 год. на
базі КВНЗ «Вінницька академія
неперервної освіти» буде проведено очний тур вищезазначеного конкурсу.
Відповідно до
рішення журі для участі у очному турі
запрошуються:
1. Кравченко Василь Олексійович, Писарівська ЗОШ І-ІІІ ст., Вінницький р-н.
2. Агрономічненська СЗШ І-ІІІ ст., Вінницький р-н..
3. ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. Івана Богуна, м. Ямпіль
4. Швець Любов , Вендичанська ЗОШ
І-ІІІ ст., гімназія, Могилів-Подільський р-н
5. Нетребко Діана Олександрівна, КЗ ЗОШ І-ІІІ ступенів №4, м. Хмільник.
6. Марчук О.С., Загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №2, м. Хмільник
7. Стадник Н.І., НВК: ЗШ І-ІІІ ст.-
гімназія №1, м. Хмільник.
8. Кононенко С.П., ЗОШ-ВК І-ІІІ ст.-
школа -інтернат-гімназія
ім. Підгорбунського Козятинської районної ради
9. Кривонос Інна Вікторівна,
Жежелівський загальноосвітній НВК І-ІІІ ст.. «Школа-дитячий садок»,
Козятинський р-н
10. Затока О.А., СЗШ І-ІІІ ст. №3, м. Гайсин
11.НВК: СЗШ І-ІІІ ст. - ліцей м.
Гайсин
12. Хлевна О.Я., Гулій А.В., СЗШ І-ІІІ
ст.. №4, м.Гайсин
13. Шаргородська СЗШ І-ІІІ ст.
№1, м. Шаргород
14. Паладій О.В., Богданівська ЗШ
І-ІІІ ст., Тульчинського району.
15. Піщанський НВК «Загальноосвітня
школа І-ІІІ ст.- гімназія», смт. Піщанка
16. ЗОШ І-ІІІ ст. - гімназія №2, м. Гнівань,
Тиврівського району
17. ЗОШ І-ІІІ ст., м. Бар
18. Тиврівський ліцей-інтернат
поглибленої підготовки в галузі науки,
Тиврівський р-н
19. Онуфрієць Т.М., Сировець
В.С., Устянська ЗОШ І-ІІІ ст.,
Бершадський р-н
20. Засімович О.І., КЗ «НВК: ЗОШ І-ІІ
ст..-ліцей №7 Вінницької міської ради»
21. Середюк В.В., Поліщук О.М., КЗ
«ЗОШ І-ІІІ ст. №11 Вінницької міської ради»
22. Нечаєва Ілона Володимирівна, КЗ
«НВК:ЗОШ І-ІІІ ст..- гімназія №23 Вінницької міської ради»
23. ЗОШ І-ІІІ ст. - №26 Вінницької міської
ради
24. Єсипова Л.Г., КЗ «НВК: ЗОШ І-ІІІ
ст.-гуманітарно-естетичний колегіум №29 Вінницької міської ради»
Очний етап обласного етапу конкурсу
передбачає:
Ø
презентацію
моделі системної роботи з
військово-патріотичного виховання навчального закладу у вигляді захисту (до 10
хв).
Адреса
проведення конкурсу:
КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти», вул.
Грушевського, 13,
м. Вінниця.
Витрати на проїзд, харчування та проживання – за
рахунок сторони, яка відряджає.
Проректор з
науково-педагогічної
та
навчально-методичної роботи Г.А.
Іваниця
Пташнік Н.М.
67-08-89
Круглий стіл
В рамках Проекту Всесвітньої організації охорони
здоров’я «Неінфекційні захворювання:
профілактика та зміцнення здоров’я в Україні» на базі КВНЗ «Вінницька академія неперервної
освіти» було проведено засідання Круглого столу.
Під час
засідання представники пілотних шкіл
представили план пріоритетних заходів
закладу щодо безпеки, зміцнення
здоров’я та створення сприятливого для
здоров’я шкільного середовища.
В
роботі Круглого столу брали участь Головний лікар обласного «Центру
Здоров’я» Васильчук Т.І. та голова Вінницької ОО ТЧХ
Глухенький С.А.
Підписатися на:
Дописи (Atom)